Представляємо дослідження, у яких розглядаються питання актуальності, значимості та місця Другої світової війни у суспільній свідомості та історичній пам’яті українського народу. Наголошується на важливості переосмислення нашого минулого, насамперед сьогодні, коли Україна воює з сучасними нацистами – рашистами, за свободу, демократію та європейські цінності. І обов’язково переможе це зло, як у Другій світовій війні, разом з країнами цивілізованого світу, перемогла нацизм. Російська Федерація прагне привласнити перемогу над нацизмом. У новому двотомному науково-популярному виданні «За Ідентичність і Незалежність. Війна Росії проти України: історичні передумови, геополітичні паралелі» (Київ, 2022) у форматі діалогу фахівців-істориків у доступній формі для найширшого читацького загалу подаються відповіді на важливі теми з історії України, у тому числі і періоду Другої світової війни, трагедії нашої країни, котра стала ареною бойових дій між двома найстрашнішими тоталітарними режимами в історії людства.

Україна заплатила чи не найвищу ціну у тій війні. Внесок українців та інших народів, які жили на території України у перемогу над нацизмом та союзниками гітлерівської Німеччини був оцінений під час війни й одразу по її завершенню. Україна входить до складу країн-засновниць ООН у статусі повноправного члена Об’єднаних націй.

Російська Федерація активно використовує пам’ять про Другу світову війну для обґ‎рунтування своєї агресії проти нашої країни і протистояння цивілізованому світу. У ці дні, відзначаючи 8-го травня День пам'яті та примирення і вшановуючи пам'ят жертв Другої світової війни, світова спільнота має усвідомити, що нинішня повномасштабна війна Росії проти України є не лише боротьбою нашої країни за повний і остаточний розрив з радянською/тоталітарною та імперською спадщинами, а й однією із складових війни Росії з демократичним світом.

«… Російська Федерація втратила будь-яке моральне право апелювати до спадщини перемоги над нацизмом, адже своїми діями вона де-факто повторює нацистські злодіяння і оскверняє пам’ять про подвиги ветеранів та учасників Другої світової війни», – зазначається у Заяві Верховної Ради України з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом...

*«У війні, в якій Україна відстоює свою державність, суб’єктність та ідентичність, такі речі, як історія, пам’ять і розуміння минулого, стали ключовим фактором. Історичні наративи продовжують відігравати значну роль, поки війна триває, та матимуть не менше значення для розбудови стійкої держави і суспільства після Перемоги» – «*Історичний спротив»: правда про Другу світову на росії.

Про Заяву Верховної Ради України з нагоди 77-ї річниці перемоги над нацизмом та про неприпустимість присвоєння Російською Федерацією перемоги над нацизмом : Постанова Верховної Ради України № 2235-IX від 03.05.2022 // Верховна Рада України: Законодавство України. – Режим доступу: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2235-20#Text. – Дата звернення: 05.05.2023.

Getty Images / «Бабель» – Мешканка Львова намагається знайти родичів серед убитих у дворі львівської вʼязниці, липень 1943 року.

Reuters – Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн, керівник дипломатії ЄС Жозеп Боррель та прем'єр Словаччини Едуард Гегер разом з прем'єр-міністром України Денисом Шмигалем відвідали місто Буча, 8 квітня 2022 року.

Балабан, М. С. Львів під час перших двох тижнів німецько-радянської війни (22.06–04.07.1941): мікроісторія насильства : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. іст. наук: 07.00.01 "Історія України" / М. С. Балабан ; Ін-т українознав. ім. Івана Крип’якевича НАН України, Укр. Катол. Ун-т. - Львів, 2023. - 23 с. - Бібліогр.: с. 19-20 (7 назв).

Власенко, С. І. Архівні документи як джерело наукових досліджень у сфері відновлення національної пам’яті українського народу: з історії партизанського руху опору в Криму періоду Другої світової війни / С. І. Власенко // Архіви України. – 2022. – № 3 (332). – 100-118.

Воєнні злочини – звична справа для кремля. Згадуємо про масові вбивства та геноцид під час Другої світової, за які росію (поки що) не покарали – в архівних фото [Електронний ресурс] / С. Пивоваров, Є. Спірін // Бабель. – 2022. – 25 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3OzAE9A. – Дата звернення: 25.04.2023.

В’язні з України в концтаборі Маутгаузен: історія та пам’ять / Ін-т історії України НАН України, Посольство України в республіці Австрія, Міжнар. комітет колишніх в’язнів концтабору Маутгаузен ; упоряд.: Р. Берндл, М. Кальтенбруннер, Т. В. Пастушенко. – Київ : Фенікс, 2020. – 352 с. : іл.

Гальчак, С. Д. Освітня політика німецької та румунської окупаційних адміністрацій на Вінниччині в період Другої світової війни / С. Д. Гальчак // Дунаєвеччина очима дослідників, учасників і свідків історичних подій: зб. наук.-краєзн. пр. – Дунаївці ; Кам’янець-Подільський, 2020. – Вип. VIII. – С. 120-144.

Гордієнко Г. М. Радянський режим та інваліди Вітчизняної війни в УРСР у перші післявоєнні роки / Г. М. Гордієнко, В. В. Гордієнко // Вчені записки Таврій. нац. ун-ту ім. В. І. Вернадського. Серія: Історичні науки. – 2023. – Т. 34 (73). – № 1. – С. 24-33. – Бібліогр.: 41 назва.

Грицюк В. М. Друга світова в контексті російсько-української війни: основні наративи й перспективи дослідження / В. М. Грицюк, О. Є. Лисенко, Л. А. Пастушенко // Український історичний журнал. – 2024. – № 4. – С. 5-23. – Бібліогр.: 35 назв.

Грицюк, В. М. Україна в лавах Об’єднаних націй: леґітимізація та внесок у боротьбу з нацизмом і фашизмом у період Другої світової війни / В. М. Грицюк, О. Є. Лисенко, О. Покотило // Український історичний журнал. – 2020. – № 3. – С. 4-26. – Бібліогр.: 59 назв. – Режим доступу: https://bit.ly/3ELJrRt. – Дата звернення: 15.04.2022.

Дайджест «Історичного спротиву»: правда про Другу світову війну в росії, деколонізація в Україні та історичні відмінності між українцями й росіянами // Український інститут національної пам’яті. – 2022. – 18 квітня. – Режим доступу: https://bit.ly/3xRyZqc. – Дата звернення: 21.04.2023.

«… пропаганда просуває думку, що «Велика перемога» над абсолютним злом нацизму дала повну індульгенцію сталінському тоталітаризму та експансії, а за його аналогом – і сучасній росії, і тому росія має продовжувати цю вічну позаісторичну «місію». Боротьба за «денацифікацію» приховує той факт, що сама росія не знає, що вона може запропонувати світу, крім крові і жертв».

«… головний критерій у різниці ментальностей – це ціна людського життя. Кожен український солдат чи цивільна людина, які загинули, – пораховані або обов’язково будуть пораховані. І прогалина між українцями і росіянами у ставленні до того, скільки коштує людське життя і чи варте воно уваги та пошанування, дуже яскраво демонструє різницю між нами».

Демідко, О. Театральна культура Маріуполя у період німецької окупації (1941–1943) / О. Демідко // Східноєвропейський історичний вісник. – 2018. – № 6. – С. 156-162. – Режим доступу: http://eehb.dspu.edu.ua/article/view/123754. – Дата звернення: 06.05.2023.

Долганов, П. С. «Довга тінь» Другої світової війни: способи пригадування та сучасні дискурси про російську агресію / П. С. Долганов // Український історичний журнал. – 2022. –№ 4. – С. 34-39.

Друга світова: роздуми через вісім десятиліть / Нац. ун-т. "Києво-Могилянська академія" ; упоряд. І. Винокуров. – Київ: Дух і літера, 2022. – 192 с.